Україна святкує 27-й рік Незалежності, в ці дні цікаво подумати про всі ці роки, і перед тим як відповідати на питання куди ми йдемо — з’ясувати ЗВІДКИ. Усе будується на фундаменті попереднього досвіду, це стосується і екологічної політики країни.;xNLx;;xNLx;Державна екологічна політика — це діяльність державних органів спрямована на забезпечення конституційного права кожного на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.;xNLx;;xNLx;Ми виокремили ключові події які, на нашу думку, сформулювали засади сучасної екологічної політики України.
Після трагедії на ЧАЕС екологічна тематика вперше набуває політичного значення та широкого суспільного розголосу. У квітні 1988 року, напередодні Чорнобильських роковин, члени Українського Культурологічного Клубу (УКК) організували першу екологічну антикомуністичну акцію протесту. Висунуті під час акції екологічні заклики: "Геть АЕС з України!", "Промисловість, землю, воду - під екологічний контроль!" підтримали сотні людей. Подія мала в тогочасному суспільстві ефект вибуху бомби. Радянська влада жорстоко розігнала демонстрацію. Близько тридцяти осіб було заарештовано. Це був перший значний політичний протест із екологічними вимогами.
Декларація визначила виняткові права народу України на природні багатства, що знаходилися в межах УСРС, та містить окремий розділ "Екологічна базпека". Поява цілого розділу у Декларації про незалежність була продиктована великим впливом поширення інформації про реалії та наслідки Чорнобильскої катастрофи. "Українська РСР дбає про екологічну безпеку громадян, про генофонд народу, його молодого покоління".
Було закладено правові основи з охорони навколишнього природного середовища України. Закон став рамкою для подальшої підготовки Закону «Про охорону атмосферного повітря», «Про екологічну експертизу», «Про рослинний світ, Про тваринний світ, Про природно-заповідний фонд і т.д.), і Кодексів (Водний кодекс, Кодекс про надра, Земельний кодекс, Лісовий кодекс і т.д.) України, які по суті стали його продовженням. Закон про ОНПС став легітимною основою створення у 1991 р. нового Міністерства охорони навколишнього природного середовища України
Проголошено незалежність України та створення самостійної української держави — України.
Фонд, у розпорядженні Мінприроди став дієвим інструментом з формування цільових заходів з охорони довкілля
Участь України в конференції у Ріо-де-Жанейро. Україна заявила про свій намір перейти до сталого розвитку, при якому забезпечується збалансоване вирішення соціально-економічних завдань, проблем збереження сприятливого стану довкілля і природно-ресурсного потенціалу з метою задовольнити життєві потреби нинішніх і майбутніх поколінь. Україною у подальшому було розроблено проект Концепції сталого розвитку (у 1998 р. проект було надано на розгляд Кабінету Міністрів України, нажаль не була затверджена).
Конвенція стала потужним поштовхом для України у напрямку розширення площ природно-заповідного фонду, збереження водно-болотних угідь (Рамсарська конвенція) та подальшого формування й створення національної екологічної мережі. Результатом цього стали підготовка та схвалення низки законів (Закони «Про екологічну мережу України, 2004 р.», ), а також національних або ж загальнодержавних програм спрямованих на збереження біологічного різноманіття (Національної програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні 1994 р., тощо).
Аварія внаслідок затоплення Диканівських очисних споруд. Призвела до витоку стічних вод у річки та, як наслідок, припинення водопостачання Харкова приблизно на місяць. Під загрозою був не лише Харків, але Донецька та Ростовська області, які отримують воду з Сіверського Дінця.
Вперше в Україні задекларовано на рівні закону (нова редакція Водного кодексу) те, що управління водними ресурсами здійснюють за басейновим принципом.
Ратифікація Конвенції та протоколу до неї дозволили Україні приєднатись до міжнародної спільноти, що об’єдналась навколо проблеми зміни клімату та зокрема задіяти механізми Кіотського протоколу з отримання коштів міжнародної технічної та фінансової допомоги з забезпечення діяльності у вказаному напрямку
В Дніпрі на житловому масиві «Тополя-1», через зсув ґрунту у балці на якій стоїть масив, пішли під землю багатоповерхівка, два дитячих садки та школа. За кілька годин до катастрофи вдалось евакуювати всіх мешканців району. Загинув лише один чоловік. Загальні збитки оцінили в десятки мільйонів гривень. Основна причина – це сміття, яким засипані балки та неізольовані вигрібні ями, що є вразливими до підтоплень. За міською програмою протидії зсувам та підтопленням в останні п’ять років із міської скарбниці на подолання проблеми планували надавати по 35 мільйонів гривень щорічно, реально ж спрямовували не більше від 2–3 мільйонів. Через недофінансування не створили гідної системи моніторингу зсувів. У Дніпропетровську наразі налічується лише 10–15 спостережних свердловин для моніторингу замість 300 необхідних.
Прийняття цього стратегічного документа стала відповіддю незалежної України у напрямку виконання міжнародних зобов’язань України як члена Європейської економічної комісії ООН, експерти якої двічі здійснили оцінку результативності державної природоохоронної політики України.
Ратифікація Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля. Конвенція стала основою дотримання в Україні екологічних прав громадськості та НУО екологічного спрямування. Вимоги екологічних НУО щодо отримання екологічної інформації їхню участь у прийнятті управлінських природоохоронних рішень отримали свою правову основу.
Формулювання Цілей розвитку тисячоліття. Декларація тисячоліття ООН. Участь України у Саміті, та подальші дії з формуванні цілей тисячоліття, які передбачали потужну природоохоронну складову. Україна сформувала свої зобов’язання з досягнення визначених цілей.
Ратифікація Кіотського протоколу (скорочення викидів СО2) до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Фактично Україна долучилася до впровадження Кіотського протоколу одразу після підписання у 1997 році, але формальна ратифікація відбулася значно пізніше (і не була обов'язковою для України). Кіотським протоколом передбачаються гнучкі механізми щодо зменшення викидів парникових газів шляхом закупівлі відповідних сертифікатів за кордоном: Механізм чистого розвитку (англ. Clean Development Mechanism, CDM) — передбачає співпрацю між країною, яка розвивається, та індустріалізованою країною; Торгівля викидами (англ. International Emission Trading, IET) — передбачає прямий продаж викидів від однієї індустріалізованої країни до іншої; Спільне впровадження (англ. Joint Implementation, JI) — передбачає співпрацю між двома індустріалізованими країнами.
Прийняття Верховною Радою України Закону про основні засади державної екологічної політики до 2020 року (Стратегія). Прийняття першої природоохоронної стратегії в Україні, яка визначила цілі з досягнення та запропонувала показники щодо їх досягнення. На той час аналогів в Україні такої стратегії не існувало.
Масштабне вивезення перед футбольним чемпіонатом ЄВРО 2012 за межі України непридатних пестицидів, гексахлорбензолу, мононітрохлорбензолу. Загалом з України вивезено: 1. Пестицидів: 2011 р. - 8064 т. 2012 р. - 11100 т. 2013 р. -390 т. Мононітрохлорбензолу: 2011 р. - 2350 т. 2012 р. - 400 т. Гексахлорбензолу: 2011 р. - 5200 т. 2012 р. - 3400 т. 2013 р. - 8001 т.
НПД став головним інструментом реалізації Стратегії. Схвалення Стратегії та НПД стало основою отримання Україною секторальної бюджетної підтримки ЄС (до початку 2014 р. Україною було отримано біля 27 млн. євро, які мали бути спрямовані на розвиток природоохоронного сектору).
Охороні довкілля присячено Шостий розділ Угоди, який передбачає співпрацю у напрямках: 1. Управління довкіллям та інтеграція екологічної політики у інші галузеві політики 2. Якість атмосферного повітря 3. Управління відходами та ресурсами 4. Якість води та управління водними ресурсами, включаючи морське середовище 5. Охорона природи 6. Промислове забруднення та техногенні загрози 7. Зміна клімату та захист озонового шару 8. Генетично модифіковані організми Угода зобов'язує Україну впровадити європейські стандарти екологічної політики та імплементувати 26 директив ЄС. Співробітництво між Україною та ЄС має на меті: збереження, захист, поліпшення і відтворення якості навколишнього середовища захист громадського здоров’я розсудливе та раціональне використання природних ресурсів заохочення заходів на міжнародному рівні, спрямованих на вирішення регіональних і глобальних проблем навколишнього середовища.
Мета Угоди: - утримання зростання середньої світової температури на рівні значно нижче +2 °C від доіндустріальних рівнів та спрямовувати зусилля на обмеження зростання температури до +1,5 °C від доіндустріальних рівнів, оскільки це значно зменшить ризики зміни клімату та впливи на них; - збільшення здатності адаптуватися до негативних впливів зміни клімату, підтримка протидій змінам клімату, розвиток з низькими викидами парникових газів у спосіб, що не загрожує виробництву харчів; - гармонізація фінансових потоків зі шляхом розвитку з протидіями змінам клімату та з низькими викидами парникових газів. Кожна країна-підписант Угоди зобов'язалася розробити власну стратегію Низьковуглецевого розвитку, яка містить бачення соціально-економічних заходів, що дозволять адаптуватися до зміни . клімату та зменшити рівень викидів.
Уряд України представив Національну доповідь «Цілі сталого розвитку: Україна», яка визначає базові показники для досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР).
Стратегія має стати дороговказом зміни екологічного курсу країни на європейський. Документ визначає 5 стратегічних цілей для України, які стосуються поширення екологічної освіти, врахування екологічних норм під час прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку України, зниження екологічних ризиків для екосистем та здоров'я громадян і розвитку державної системи природоохоронного управління. У результаті його ухвалення Україна до 2030 року також отримає сучасні системи моніторингу, ринкові механізми для озеленення економіки, а також зменшення викидів парникових газів і скорочення викидів від стаціонарних джерел забруднення на 15% порівняно із 2015 роком. Крім того, Стратегія вперше містить 30 чітких та вимірюваних індикаторів успішності її виконання.
Стратегія закладає основу для переходу економіки України на модель низьковуглецевого розвитку, яка передбачає зменшення обсягу викидів парникових газів, зменшення залежності від викопного палива і збільшення інвестування у відновлювані джерела енергії. Що передбачає низьковуглецевий розвиток? Глобальна зміна клімату давно перестала бути прогнозом із високим ступенем невизначеності, але фактом, відносно якого проводиться політика на трьох рівнях: зниження викидів вуглецю (робота на майбутнє); адаптація до вже існуючих кліматичних реалій (подолання викликів сьогодення); створення інституцій, здатних забезпечити реалізацію перших двох завдань.
We'd love to hear from you. Please send questions or feedback to the below email addresses.
Before contacting us, you may wish to visit our FAQs page which has lots of useful info on Tiki-Toki.
We can be contacted by email at: hello@tiki-toki.com.
You can also follow us on twitter at twitter.com/tiki_toki.
If you are having any problems with Tiki-Toki, please contact us as at: help@tiki-toki.com
Close